Странник. Я странник на этой большой земле… я наивна… и до сих пор верю, что есть чудо, что есть что-то, что ждет, ждет меня впереди…
Что ждет меня впереди?...
Вчера незнакомая женщина, посмотрев на меня сказала:
- да, а жизнь полетит после сорока…
- ну, как же, - улыбнулась я. - Она всегда летит…
- но вот после сорока особенно…
И так стало жаль, жаль, что я, и ты, и многие из нас меряют свою жизнь по записи в паспорте «дата рождения»… а ведь у Бога нет начала и конца, у него нет пространства и времени… У Него просто все целиком, мир целиком, жизнь всех нас протекает одновременно… И только радоваться бы… научиться бы только радоваться!.. Даже снегу, слякоти, пасмурному небу, за которым где-то в вышине Господь смотрит на меня и так хочет, чтобы я просто научилась радоваться..
А так хочется порой плакать… плакать от того, что то, куда ты идешь – это всегда неизвестность. Это всегда что-то, что определяет тебя, но никогда не станет твоей частью, потому что идти в будущее – это всегда бежать за синей птицей…. Я бегу за своей птицей… и так не хочется синицу, так хочется этого загадочного удивительного журавля, который только покажется и снова улетает куда-то за облака… и бег за ним занимает годы.. годы… годы…
Оля Акимцева,
Москва, Россия
пишу.
в 2004 году вышла книга "Ванька" в издательстве "Библия для всех"
ура!!! вышла моя вторая книга!!!! "Секреты маленькой принцессы" изд-во "Росмэн"
покупайте, пишие отклики!!!!
мои контакты:
oakim(at)mail(dot)ru
Прочитано 7164 раза. Голосов 4. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оленька,спасибо за эту маленькую удивительную капельку,которая упала на мою душу.Мне очень нравятся твои миниатюры.Счастья тебе и прекрасной синей птицы уже сегодня!
Марина Т.
2007-03-16 08:02:21
Да, как это правильно - радоваться каждому дню, каждому мгновению. Хотелось бы этому научиться...
Нина
2007-03-16 08:48:54
Олечка! Спасибо за твою романтику, искренность и теплоту. Оставайся верной мечте - с Богом достигнешь! Столько людей уже отказались от своей мечты, и это грустно.
Будь благословенна!
Публицистика : Християнські Побутові Колискові - Воскобойников Ігор Григорович Протягом тривалого часу мене цікавили саме християнські колискові, причому, побутові, тобто ті, яких співають рідні саме у побуті біля самої колиски.
Й ось десь із місяць тому Господь дав мені самому низку колискових, частину з яких сьогодні наводжу.
З того часу я більш системно зацікавився цим питанням й, до мого здивування і навіть із прикрістю, виявив майже повну порожнечу у цьому напрямі. І це у нас, на співучій Україні!
Ще раз підкреслю, мова йде не про літературні колискові, які є у класиків, хоча й у дуже невеликій кількості, й пару яких можна зустріти навіть на нашому сайті: у Светлани Касянчик та у Зоряни Живки.
… Звернувся інтернетом до бібліотекарів системи дитячих бібліотек України й із вдячністю ознайомився із ще якоюсь дещицею колискових. Причому, із прикрістю відзначаю, що наші християнські поети й тут «пасуть задніх», віддавши повністю цей надважливий напрямок духовного виховання на перекручування лукавому.
Отже, намагаючись не скотитися до примітивізму, намагався зробити колискові різного рівня складності від максимально простих й гнучких, щоб мама, тато або інший родич міг сам творити їх та прилаштовувати до індивідуальних потреб, так би мовити, не зазираючи до писаного тексту.
Заздалегідь ДУЖЕ вдячний усім, хто випробує їх у практичних умовах і повідомить свою думку.
Ще більш вдячним буду за продовження розвитку цього напрямку і повідомлення мені про набутки як українською, так й основними романо-германськими та слов'янськими мовами.
